5 напрямів законодавчих змін, що випливають із рішень ЄСПЛ, озвучили в Мін’юсті

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

17 Серпня 2021
|
1 163
|

5 напрямів законодавчих змін, що випливають із рішень ЄСПЛ

Аби усунути системну проблему, зазначену в рішенні ЄСПЛ, одним із основних заходів загального характеру є внесення змін до законодавства. Адже держави-учасниці Конвенції зобов’язуються виконувати остаточні рішення ЄСПЛ у будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Фахівці Міністерства юстиції України провели аналіз низки рішень Європейського суду, результати якого озвучив директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник, повідомляє інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect» з посиланням на прес-службу Мін’юсту.

Так, усього було виділено 5 напрямів:

1. Порушення права на апеляційне оскарження у провадженні, що вважається кримінальним у розумінні Конвенції.

У рішенні у справі «Швидка проти України» (заява № 17888/12) ЄСПЛ наголосив на важливості дотримання судами принципу юридичної визначеності, тобто наявності у національному законодавстві чітко сформульованих умов, за яких здійснюється позбавлення свободи при розгляді справ з питань застосування адміністративного стягнення у вигляді арешту.

Разом з тим Європейський суд звернув увагу на забезпечення ефективного апеляційного перегляду постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту. На думку Суду, є неприпустимим, коли перегляд судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції відбувається після відбуття покарання у повному обсязі.

2. Порушення статті 3 («Заборона катування») Конвенції у зв’язку з тим, що покарання заявника у виді довічного позбавлення волі було таким, яке неможливо скоротити.

Таке порушення ЄСПЛ констатував у рішенні у справі «Петухов проти України № 2» (заява № 41216/13). Усе через те, що на сьогодні нормами Кримінального кодексу України не передбачено застосування умовно-дострокового звільнення до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. ЄСПЛ вказав на необхідність впровадження в Україні реформи системи перегляду покарань у виді довічного позбавлення волі.

Механізм такого перегляду повинен гарантувати перевірку в кожному конкретному випадку, чи обґрунтовано тривале тримання під вартою законними підставами.

3. Порушення прав на свободу та особисту недоторканність.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Харченко проти України» (заява № 40107/02), «Чанєв проти України» (заява № 46193/13), «Кущ проти України» (заява № 53865/11) зазначено, що судочинство має бути змагальним та завжди забезпечувати «рівність сторін», стороною обвинувачення (прокурором) та підозрюваним/обвинуваченим (затриманим).

Проте, якщо суддя, за відсутності клопотань сторін, ініціює питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, він де факто виступає у процесі як сторона обвинувачення (прокурор), таким чином деформуючи роль суду та судді у процесі нагляду за дотриманням права на свободу та особисту недоторканість та виходячи за рамки судової функції. Крім того без ініціювання розгляду такого питання судом, термін дії ухвали про тримання особи під вартою закінчується, а особу має бути негайно звільнено з-під варти.

4. Порушення права на звернення до Суду.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Василь Іващенко проти України» (заява № 760/03) та «Найдьон проти України» (заява № 16474/03) було констатовано порушення прав заявників, гарантованих статтею 34 Конвенції, з огляду на ненадання їм національними судами можливості отримати копії запитуваних документів.

Ця проблема виникла внаслідок відсутності чіткої та конкретної процедури, яка давала б ув’язненим особам можливість отримувати копії документів з матеріалів справи, або переписуючи їх власноруч, або за допомогою відповідного обладнання, або шляхом покладання на державні органи обов’язку робити такі копії.

5. Порушення права на свободу об’єднання.

У рішенні по справі «Веніамін Тимошенко та інші проти України» (заява № 48408/12) ЄСПЛ констатував, що передбачена статтею 18 Закону України «Про транспорт» заборона проведення страйку на підприємствах транспорту, порушує права на свободу об’єднання, гарантовані статтею 11 Конвенції.

О.Олійник відзначив, що всі ці порушення Конвенції зумовлюють необхідність внесення змін до національного законодавства. Саме тому у Міністерстві юстиції вже підготували низку законопроєктів.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту