Справа «Оней проти Туреччини» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

30 Січня 2019
|
455
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 012 (2019)
15.01.2019

Оней проти Туреччини (№ 49092/12)

Заявники, Алі Осман Оней і Ханіфе Оней, є громадянами Туреччини, які народилися в 1952 і 1954 роках, відповідно і мешкають в м. Стамбул (Туреччина). Вони є батьками Еміне Оней, яка народилася в 1982 році і померла в 2002 році.

Справа стосувалася смерті доньки заявників після тонзілектомії в приватній лікарні.

У травні 2002 року, після операції, Еміне Оней страждала від сильного болю і зупинки серця та її реанімував медичний персонал. Наступного дня її без свідомості перевели в відділення реанімації державної університетської лікарні. Там лікарі, як стверджується, повідомили заявникам, що їх дочка страждала від черепно-мозкової травми, викликаної передозуванням анестезією перед операцією, яка викликала зупинку серця. Після декількох переведень в різні лікарні Еміне Оні померла 24 вересня 2002 року.

У жовтні 2008 року Кримінальний суд визнав винним одного з лікарів, якого переслідували в судовому порядку за недбалість під час виконання своїх професійних обов’язків. Він отримав умовне покарання. Згодом Касаційний суд скасував це рішення і оголосив кримінальне провадження погашене давністю.

Тим часом заявники подали позов про відшкодування збитків проти двох лікарів та лікарні. У липні 2009 року суд оголосив, що позов про відшкодування збитків не був офіційно поданий на підставі того, що провадження було двічі відкладене, і, зокрема, тому, що адвокат заявників не з’явилися на останнє слухання тому, що його затримав інтенсивний дорожній рух.

Посилаючись на статтю 6 (право на справедливий судовий розгляд) пан та пані Оней скаржилися на те, що вони не мали ефективних засобів правового захисту, аби притягти до кримінальної відповідальності лікарів і на тривалість провадження. Суд розглянув скарги заявників відповідно до статті 2 (право на життя) Конвенції.

Порушення статті 2 (розслідування)

Справедлива сатисфакція : 20 000 євро (моральна шкода) заявникам спільно.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту