Справа «Maляку та інші проти Греції» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

15 Листопада 2018
|
502
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 376 (2018)
08.11.2018

Maляку та інші проти Греції (№ 78005/11)

Заявниками є 11 громадян Греції, які народилися між 1932 та 1974 роками і мешкають в м. Амфіса, Ітея, Неа-Смірні і Moнастіракі Дорідос в Греції.

Справа стосувалася передбачуваної втрати прав власності на земельну ділянку, на якій був розташований кар’єр.

Заявники або їх попередники отримали частку земельної ділянки або придбали у 1980 і 1981 році чи отримали у спадщину наприкінці 1990-х років. Раніше, згідно з міністерським рішенням від 1976 року, територія, на якій була розташована земельна ділянка, була віднесена до категорії археологічного об’єкту, оскільки на ній були руїни мікенської епохи.

Органи влади в 1981 році видали дозвіл розробку кар’єру за певних умов. У березні 1991 року органи влади класифікували цю територію як “зону А регіону”, на якій була заборонена будь-яка зміна землі або будь-яке будівництво. Заявники стверджували, що їх ліцензія на розробку кар’єра, який працював до 1993 року, була скасована внаслідок віднесення більшої частини їх земельних ділянок до категорії території, яка знаходиться під охороною.

Заявники відкрили провадження в суді для отримання  компенсації за обмеження, встановлені на їх земельних ділянках.

Проте суд першої інстанції у 2002 році, зокрема, постановив, що головне призначення цієї земельної ділянки полягало у землеобробці, а робота кар’єру там була дозволена лише за виняткових обставин. Органи влади не встановили жодних обмежень щодо використання земельних ділянок для сільськогосподарських цілей і тому їх позов про відшкодування збитків повинен був бути відхилений.

Усі заявники, окрім сьомого, подали апеляцію, але апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції. Верховний Суд відхилив апеляцію з питань права у березні 2011 року.

Посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) заявники стверджували, що скасування їх ліцензії на експлуатацію кар’єру та віднесення більшої частини їх земельних ділянок до категорії території, яка знаходиться під охороною, порушили їх права власності. Відповідно до статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) вони скаржились на тривалість провадження у їх справі та стверджували з посиланням на статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) про відсутність ефективного засобу судового захисту для скарги на тривалість провадження на той час.

Заява визнана неприйнятною стосовно одного з заявників  пана Панагьотіс Карагеоргос.

Відсутність порушення статті 1 Протоколу № 1 щодо всіх інших заявників

Порушення статті 6§1 – щодо всіх інших заявників

Порушення статті 13 – щодо всіх інших заявників

Справедлива сатисфакція: 5000 євро (моральна шкода) та 350 євро (видатки та витрати) спільно для всіх заявників, окрім пана Панагьотіс Карагеоргос.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту