Справа «Кавала проти Туреччини»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, Анастасії Харитоненко та Анастасії Скубакової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

13 Січня 2020
|
1 232
|

Офіційний текст рішення англійською мовою (CASE of Kavala v. Turkey, аpplication no. 28749/18) можна переглянути тут.

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ДРУГА СЕКЦІЯ

СПРАВА КАВАЛА ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

10 грудня 2019 року

Це рішення стане остаточним у відповідності до п. 2 статті 44 Конвенції. Рішення може підлягати

редакційним виправленням.

У справі “Кавала проти Туреччини”

Європейський суд з прав людини (друга секція), яка засідає палатою у складі:

Роберт Спано, (Robert Spano) президент,

Марко Бошак, (Marko Bošnjak)

Джулія Лафранке, (Julia Laffranque)

Валеріу Гричко,( Valeriu Griţco,)

Эгидиюс Куріс( Egidijus Kūris)

Арнфін Бердсен (Arnfinn Bårdsen)

Саадет Юксель,  (Saadet Yüksel ) судді,

та Стенлі Нейсміт, (Stanley Naismith)  секретар відділу,

15 жовтня та 12 листопада 2019 року, обговоривши за зачиненими дверима,

Постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою № 28749/18 проти Турецької Республіки, поданої до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод турецьким громадянином, Пан Мехмет Осман Кавала (“заявник”) 8 червня 2018 року.

2. Заявника представляв пан К. Байрактар, адвокат, який практикує в Стамбулі.  Турецький Уряд (далі – Уряд) був представлений його агентом.

3. Спираючись на статтю 5 Конвенції, заявник, зокрема, стверджував, що його арешт та попереднє ув’язнення не були виправданими та були здійснені свавільно. Він також скаржився, що Конституційний суд не прийняв «без зволікання» рішення щодо законності його попереднього ув’язнення.  Згідно зі статтею 18 Конвенції він заявив, що його права були обмежені для інших цілей, ніж ті, що встановлені Конвенцією. У зв’язку з цим він стверджував, що обраний  запобіжний захід  у вигляді  тримання під вартою є формою судового тиску, мета якого – здійснити стримуючий  вплив на правозахисників.

4. 23 серпня 2018 року Суд вирішив застосувати правило 41 Регламенту Суду та задовольнити клопотання заявника щодо пріоритетного розгляду заяви.  Відповідно до нової політики пріоритетності, яка діє з 22 травня 2017 року, випадки, коли заявники були позбавлені свободи як прямий наслідок передбачуваного порушення прав Конвенції, як у цьому випадку, мають надаватись пріоритетними.

5. 30 серпня 2018 року скарги відповідно до пунктів 1 (с), 3 та 4 статті 5 Конвенції статті 5 Конвенції були надіслані Уряду, а решта заяви була визнана неприйнятною відповідно до пункту 3 правила 54 .

6. Заявник та Уряд подали зауваження щодо прийнятності та суті справи.

7. Уповноважений Ради Європи з прав людини («Уповноважений з прав людини») скористався своїм правом втручатися у провадження та представив письмові зауваження (пункт 3 статті 36 Конвенції та правило 44 § 2).

8. Крім того, письмові зауваження були подані до Суду такими неурядовими організаціями: Пен-клуб, Проект підтримки судочинства з прав людини в Туреччині та Асоціація свободи вираження поглядів (“неурядові організації, що втручаються”). Президент секції надав дозвіл  відповідним організаціям втручатися відповідно до пункту 2 статті 36 Конвенції та пункту 3 правила 44.

9. Уряд та заявник відповіли на коментарі  сторін, які було залучено до участі у справі.

10. 25 червня 2019 року уряд подав додаткові зауваження та повідомив Суд про те, що Конституційний Суд прийняв рішення відхилити індивідуальну заяву заявника. У листі від 26 червня 2019 року Суд запропонував заявнику надати зауваження щодо цього питання. Заявник не представив зауважень з цього приводу. 10 липня 2019 року Уряд надіслав копію рішення Конституційного суду.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту