Свідки, які начебто щось знають, не порушують балансу справедливого процесу

Софія КОНДРАТЮК

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

1 Березня 2019
|
456
|

справа «SA-Capital Oy проти Фінляндії»

Порушення правил чесної гри з конкурентами визнали таким, бо про це заявило півсотні чоловік. Можливо, не всі мали стосунок до справи, але всі показання визнали належними доказами. Звичайно, це не могло влаштувати винних. І мало б не влаштовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Ні друзів, ні ворогів — лише конкуренти

Свою дорогу в бізнес заявники у справі «SA-Capital Oy проти Фінляндії» проторили прокладанням доріг, але після того, як вони дійшли до серйозного рівня, ними зацікавилося конкуренте відомство. Там з’явилися сумніви щодо дотримання компанією антимонопольного законодавства. Справа дійшла до суду, а потім і штрафу в розмірі €500 тис. за трирічне порушення норм щодо встановлення цін на ринку та змову з іншими компаніями.

Про існування так званого асфальтного картелю могли свідчити прямі та непрямі докази. Тому Феміда зазначила: якщо перші будуть відсутні, другі мають бути в достатньому обсязі, щоб підтвердити певні факти. Її представники визнали належними показання окремих свідків, але й повідомили, що інформація від деяких базувалася виключно на чутках про існування незаконних контрактів, а отже, 100-відсоткового підтвердження порушень немає.

Утім, найвища інстанція до оцінки доказів підійшла з іншого боку та дійшла висновку, що заявник, на думку багатьох очевидців, перейшов межу чесної конкуренції та мусить повернути неправомірно зароблене. Згадали також про особливі труднощі в здобутті доказів, спрямованих на обмеження конкуренції, які підтверджувалися прецедентним правом Суду Європейського Союзу.

Отже, Вищий адміністративний суд вирішив, що законодавство дає йому право вільно оцінювати докази, у той час як заявники продовжували вважати їх десятою водою на киселі, про що повідомили страсбурзьких арбітрів.

З вірою в людей

Вердикт, що спирався на чутки, як сказано у зверненні до Європейського суду з прав людини, суперечив ст.6 конвенції, хоча там згадувалося про цю міжнародну угоду. Заявники також розповіли, що не мали змоги провести перехресний допит.

Аналіз національного законодавства привів до висновку, що жодна фінська норма не дає можливості навіть припустити визнання прийнятними доказами щось почуте від когось. Навпаки, вищий суд дійшов протилежного висновку, який має застосовуватись у цивільних та адміністративних процедурах.

Тож Євросуд узявся за оцінку дотримання принципів рівності та справедливості в судовому процесі. План дій щодо оцінки справи розділили на 3 складові:

  • підставу розглянутих доказів;
  • оцінку важливості неперевірених непрямих доказів у встановленні фактів;
  • справедливість розгляду в цілому.

Спочатку Суд установив, що, крім свідків, опоненти заявників також подали письмові докази. Далі ЄСПЛ звернув увагу заявників на те, що в найвищій інстанції вони мали можливість навести додаткові аргументи на підтримку своєї позиції на стадії оскарження, але не заявили про нових свідків.

Та головне, що з урахуванням характеру й мети закону про конкуренцію, його застосування залежить від цілої низки доказів, які повинні бути розглянуті й оцінені разом, а роль отриманих від свідків показань може варіюватися від головної до епізодичної. Тож сумнівів, що юстиція керувалася принципами, які регулюють оцінку доказів у подібних випадках з точки зору як внутрішнього законодавства, так і практики ЄС, не було. До схиляння на бік непорушення конвенції було віднесено також той факт, що 3 особи, допитані як свідки з питань конкуренції, у відповідний час займали посади в органах управління або працювали на декого з опонентів, тобто не були сторонніми персонами.

Крім цього, Суд не підтримав твердження, що висновки Феміди залежали в основному від показань: «Хоча компрометуючі свідки, які були картельними інсайдерами, мали інформацію на основі чуток, вони не відігравали вирішальної ролі в рішенні Вищого адміністративного суду».

Таким чином, порушення §1 ст.6 конвенції не підтвердилось. А отже, чуткам у судовому процесі бути. Звісно, тільки в окремих випадках.

Джерело – «Закон і Бінес»

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту