Провокація злочину та її приховування в контексті практики ЄСПЛ та рішень ККС ВС

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

30 Квітня 2020
|
3 670
|

Провокація злочину та її приховування в контексті практики ЄСПЛ та рішень ККС ВС

Європейський суд з прав людини визнає право національних правоохоронних органів  застосовувати специфічні негласні методи, проте, діючи таємно, вони не можуть провокувати вчинення злочинів.

Практичні аспекти проблеми провокації злочину обговорили під час вебінару для адвокатів, прокурорів, працівників правоохоронних органів та суддів  к.ю.н. адвокат, засновник та експерт ECHR.UkrainianAspect, голова Комітету НААУ з питань БПД, заслужений юрист України Олександр Дроздов та д.ю.н., професор, адвокат, науковий радник АО Barristers, завідувач кафедри кримінального процесу НУ «Одеська юридична академія» Ірина Гловюк.

Нагадаємо, Євросуд виходить з того (див. рішення у справі «Худобін проти Росії»), що Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод не заборонено використовувати на стадії досудового слідства негласні сили і засоби, якщо це виправдано характером злочину, наприклад, для протидії організованій злочинності. Однак подальше використання таких джерел доказів судом буде правомірним тільки у разі, коли існують належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями.

А використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки обвинувачений може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи.

Частина 1

Частина 2

Частина 3

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту