Дисциплінарна відповідальність суддів - одна з найчутливіших тем для будь-якої правової системи. Занадто м’який підхід загрожує безкарністю та втратою довіри до судової влади, занадто жорсткий - перетворює дисципліну на інструмент тиску й підриває незалежність суддів. Саме на цій тонкій межі й розташовані нові рішення ЄСПЛ у справах Ilievska and Zdraveva v. North Macedonia та Ribarev v. North Macedonia.

У цих справах Суд чітко підкреслив: якщо вже держава створює механізм апеляційного перегляду дисциплінарних рішень щодо суддів, він має бути практичним і ефективним, а не суто формальним. Заборона оскарження рішень Державної судової ради після повернення справи на новий розгляд настільки звузила доступ суддів до суду, що була порушена сама сутність цього права за статтею 6 § 1 ЄКПЛ.

Таким чином, ЄСПЛ не лише констатував порушення прав конкретних заявників, а й надіслав усім державам-учасницям однозначний сигнал: дисциплінарні механізми щодо суддів мають будуватися так, щоб одночасно забезпечувати підзвітність і не руйнувати фундамент - суддівську незалежність і реальний доступ до суду.