Через провал спецоперації українець утратив $277 тис. Винних шукали в ЄСПЛ

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

5 Лютого 2021
|
1 558
|

Рішення ЄСПЛ у справі

У Страсбурзі Україну покарали за те, що національні суди замість того, щоб спростовувати недбалість міліціонерів, які загубили $277 тис., просто перекваліфікували правову підставу для позову та необґрунтовано застосували іншу статтю.

Викуп за сина

У 1998 році сина Миколи Гусєва викрали невідомі. За повернення хлопчика зловмисники вимагати викуп у розмірі $350 тис. Наляканий батько звернувся до правоохоронців, які запропонували йому все-таки знайти гроші та запевнили, що в момент передання останніх викрадачам вони арештують злочинців і повернуть кошти. Для порятунку сина М.Гусєву вдалося знайти $287 тис., а також забезпечити участь у спецоперації трьох авто та двох гелікоптерів.

Після того як усе було підготовлено, викрадачі наказали батьку сісти в потяг і в зазначеному ними місці викинути сумку з грішми. Чоловіка супроводжували 8 міліціонерів, які й мали діяти відповідно до плану. Утім, у найвідповідальніший момент щось пішло не так, і правоохоронці провалили спецоперацію.

Викинуті з поїзда гроші викрадачі забрали. До того ж, поки сумка долетіла до землі, з неї випало $10 тис. Щоправда, ті купюри оперативники зібрали й повернули М.Гусєву. Злодії діяли більш професійно — сумку вони заховали, а згодом спокійно витратили кошти.

На щастя, викрадачів дитини врешті-решт удалося затримати й засудити. М.Гусєв узявся за повернення чималої суми та подав позов проти міліції та Державної казначейської служби. Проте дістав відмову. Суд зазначив, що правоохоронці не є ні обвинуваченими, ні цивільними відповідачами в цій справі.

Чоловік подав окремий цивільний позов проти тих самих відповідачів і вимагав компенсувати йому $277 тис., адже гроші були втрачені саме через недбалість поліції. Вимоги бізнесмена навіть кілька разів задовольнили в апеляційному суді, але потім ті рішення скасували через відсутність єдиної позиції щодо виду провадження.

Нарешті, після залагодження всіх процесуальних моментів районний суд задовольнив позов М.Гусєва. У своєму рішенні він послався на стст.1166—1167 Цивільного кодексу, де йшлося про те, що шкода, завдана майну особи незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю, має бути повністю відшкодована.

Натомість вищі інстанції зайняли протилежну позицію. Рішення районного суду було скасовано. На думку апеляційного суду, причинно-наслідковий зв’язок між діями правоохоронців і шкодою, якої завдали злочинці, не було. Тож, піймавши облизня і в касаційній інстанції, М.Гусєв вирішив шукати правди й грошей у Страсбурзі.

Невинні міліціонери

До ЄСПЛ чоловік скаржився на надмірну тривалість і несправедливість цивільного провадження в його справі.

Відповідаючи на скаргу, представники уряду стверджували, що районний суд помилково застосував стст.1166, 1167 ЦК, оскільки не було встановлено ніяких незаконних рішень, дій чи бездіяльності з боку правоохоронців. Апеляційний суд лише виправив помилки, допущені районним судом, а касаційний — підтримав цю позицію. Відповідно, процес був справедливим. Заявник же наполягав, що саме бездіяльність поліції стала причиною втрати $277 тис., а районний суд цілком правильно застосував норми ЦК.

Аргументи уряду щодо хибного застосування стст.1166,1167 ЦК, оскільки не було встановлено вини міліціонерів, Євросуд не підтримав. Він зазначив, що районний суд послався на фактичні висновки та результати кримінального провадження, в якому судили викрадачів дитини. Більше того, апеляційний суд не підважував цих фактів і не заявляв, що вони були недостатніми для доказування недбалості правоохоронців. Національні суди навіть не припускали, що ті факти мають установлюватися додатково.

Перекваліфіковували, як хотіли

Після дослідження матеріалів ЄСПЛ відзначив, що рішення судів, які присудили компенсувати М.Гусєву втрачені гроші, ґрунтувалися на стст.1166,1167 ЦК. А от апеляційна та касаційна інстанції розглядати питання з точки зору іншої норми цивільного законодавства, а саме — ст.1177 ЦК. Суди не звернули уваги на те, що факти та правові питання, які мали б, відповідно, установлюватися та з’ясовуватися за ст.1177 ЦК, дуже відрізнялися від тих, на яких наголошував заявник. У рішенні апеляційного суду немає ніяких аргументів, чому він дійшов висновку про необхідність змінити правову характеристику позову.

Відсутність чіткого обґрунтування перекваліфікації вимог заявника апеляційним судом без забезпечення йому можливості надати відповідні докази та аргументи ЄСПЛ визнав такою, що суперечить справедливості в цивільному судочинству та принципу змагальності.

Щодо заяв М.Гусєва про надмірну тривалість судового розгляду, то Євросуд зауважив, що 6,5 року не є надто довгим строком. Тим більше якщо врахувати, що справа пройшла всі 3 інстанції.

Тож ЄСПЛ у рішенні від 14.01.2021 у справі «Гусєв проти України» визнав Київ винним у порушенні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов’язав нашу державу виплатити постраждалому загалом €4600.

Утрачені ж $277 тис. бізнесмен, напевне, спробує відсудити, уже спираючись на підтримку своєї позиції Євросудом як на виключну обставину для перегляду.

Діана БЕРЕЗОВСЬКА, «Закон і Бізнес»

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту