Практика ЄСПЛ. Український аспект

Адміністрація в’язниці вилучила рукописи засуджених на тій підставі, що вони містили інформацію, яка стосувалася терористичної організації. ЄСПЛ побачив у цьому порушення ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції.

Твердження підозрюваного щодо жорстокого поводження були суперечливими, адже він намагався уникнути кримінальної відповідальності та надавав неправдиву інформацію слідчим органам.

Оскільки подовження термінів апеляції є втручанням в принцип res judicata, особа, що подає запит про це, має діяти негайно з моменту, коли вона дізналася або мала дізнатися про рішення, що підлягає оскарженню.

Кілька розслідувань, що були відриті за заявою потерпілої від нападу, було послідовно припинено в світлі ухвалення законів про загальну амністію. ЄСПЛ розглянув проблему в контексті порушення статті 3 (заборона катування) Конвенції.

Попри те, що ЄСПЛ встановив порушення державою предметного та процесуального аспектів статті 3 Конвенції, національні органи повторним розслідуванням не знайшли доказів жорстокого поводження із заявником. І це влаштувало суд у Страсбурзі.

Засуджений до довічного ув’язнення домагався переведення у певну в’язницю для підтримання сімейних стосунків. Попри те, що в нього не було сім’ї, клопотання зрештою було задоволене. Але самотній злочинець зажадав компенсації моральної шкоди.

Надто тривале адміністративне провадження, яке стосувалося законності надбудови поверху будівлі, коштувало країні, що не змогла забезпечити справедливий судовий розгляд протягом розумного строку, 13 тисяч євро.

Коли йдеться про особливий статус і значення для країни певної території, запровадження обмежень прав власників земельних ділянок не повинно розцінюватися як порушення Конвенції. Але це питання, у разі виникнення спору, суд має оперативно вирішувати.

За час розгляду судом позову про скасування результатів участі особи у конкурсі на посаду зник сам предмет оскарження – розпорядчий акт втратив чинність.