Практика ЄСПЛ. Український аспект

Положення законодавства Туреччини щодо звільнення місць відправлення релігійних культів від сплати рахунків за електроенергію складали правову дискримінацію на підставі релігії.

Затримання хабарника на гарячому, фіксація технічними засобами, люмінесцентна речовина на руках і одязі, гроші в сусідньому кабінеті і навіть зізнання підозрюваного!  Начебто всі необхідні докази для розкриття злочину зібрані? Але от традиція запрошувати не зовсім «чистих» понятих…

Відмова національних органів влади розпочинати кримінальне розслідування у справі про передбачуване жорстоке поводження вказувала на недолік держави в дотриманні його обов’язку провести ефективне розслідування, як це викладено в ст. 3 Конвенції.

Три національні органи влади по-різному тлумачили положення, викладене трудовому договорі. Отже, це не було тим договірним положенням, яке чітко і однозначно заявляло про певний намір держави-роботодавця.

Європейський суд з прав людини констатував факт порушення ст.2 (право на життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині розслідування смерті військовослужбовця.

Адвокат звинуватив суддю у корупції та упередженості, подавши скаргу до дисциплінарного органу. Останній, не знайшовши підтвердження інформації, закрив справу. Суддя через суд поновив ділову репутацію на суму 50 тис. євро. Адвокат розцінив це втручанням у свободу вираження поглядів.

Держави, які пережили нацистські жахи у світлі їх історичної ролі та досвіду, мають особливу моральну відповідальність дистанціюватися від масових жорстоких вчинків, які здійснили нацисти.

Екс-міністра Болгарії звинуватили у вчиненні корупційного злочину. Оскільки інформація становила суспільний інтерес, кримінальне провадження супроводжувалося гучними заявами чиновників і високопосадовців.

Відомості, здобуті в рамках кримінального провадження, що було закрите, були використані як докази вини обвинуваченого в інших провадженнях. Як це узгоджується з презумпцією невинуватості?