Практика ЄСПЛ. Український аспект

У Страсбурзі Україну покарали за те, що національні суди замість того, щоб спростовувати недбалість міліціонерів, які загубили $277 тис., просто перекваліфікували правову підставу для позову та необґрунтовано застосували іншу статтю.

Формальні порушення вимог при отриманні громадянства країни не можуть бути самі по собі підставою для позбавлення особи юридичного зв’язку із державою. Органи влади мають ураховуватися усі фактори, зокрема, поведінку людини після набуття громадянства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді, виражаючи власну думку, мають виявляти стриманість, якщо йдеться про авторитет судової системи. Це обумовлено підвищеними вимогами та характером посади.

Карати журналістів за публікації, в яких є оціночні судження, не можна. У битві свободи слова та репутації окремої особи перемагає перша, бо ж вільні ЗМІ — важливий елемент демократії.

Конвенція гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи, що забезпечується, передовсім, незалежним і безстороннім судом. Нещодавно ЄСПЛ підготував огляд практики, присвячений проблемі незалежності системи правосуддя. Які уроки з багаторічної практики суду у Страсбурзі може винести наша країна – спробуємо розібратися.

Чи не здійснювали правоохоронці надмірний тиск на підозрюваного або прямо сприяли вчиненню злочину? Для цього необхідно оцінити підстави проведення таємної операції та поведінку правоохоронців у її ході.

У випадках, коли більша частина інформації, що стосується обставин побиття або смерті від тортур, знаходиться у віданні державних органів, держава зобов’язана надати правдоподібне пояснення того, як побої з’явилися на тілі.

ЄСПЛ нагадує, що в ситуації, коли особа повністю перебувала під контролем або наглядом держави, саме держава несе відповідальність за життя такої особи. І якщо людина померла, то держава повинна довести свою непричетність, а також знайти й покарати винних.

Співвідносячи інтереси громадянина та суспільства, пов’язані із захистом навколишнього середовища, ЄСПЛ наголосив на превалюванні загального над індивідуальним. У вирішенні питання легалізації самобуду визначальним став факт, що чоловік усвідомлював, що порушує закон, оскільки намагався узаконити майно заднім числом.