Національний суд виніс у 2010 році рішення у спорі Марії Гіл Санджуан з органами влади через заходи розмежування прибережжя, які вплинули на земельні ділянки, якими володіла жінка.
Національний суд виніс у 2010 році рішення у спорі Марії Гіл Санджуан з органами влади через заходи розмежування прибережжя, які вплинули на земельні ділянки, якими володіла жінка.
У березні 2007 року 70-річна Ліля Греміна вирішила взяти участь в забороненому владою «Марші незгодних». Її зупинила поліція і оскільки пенсіонерка відмовилася виконувати вимоги, правоохоронці застосували силу і посадили її до машини.
Родіка Мунтяну регулярно зазнавала побиттів та образ від свого чоловіка. Після першого задокументованого інциденту жінка провела три тижні в лікарні. Пізніше чоловік завдавав рани ножем та зламав щелепу. Більшість травм були зафіксовані в медичних звітах. І зрештою вона розлучилися із ним.
Поміщуючи неповнолітнього в камеру з іншими злочинцями, засудженими за тяжкі злочини, адміністрація місць несвободи має враховувати можливі негативні наслідки, та вживати заходів для їхнього упередження.
Засудження до довічного позбавлення волі не є достатньою підставою застосування суворого режиму ув’язнення. Обмежені прогулянки на свіжому повітрі, відсутність діяльності, ізоляція, постійне надягання кайданок, – усе це розходиться із конвенційними гарантіями.
Коли близький родич судді працює у юридичній фірмі, що є представником сторони у справі, такі зв’язки не свідчать про необхідність автоматичного відводу судді, але вони мають бути розкриті та вивчені на початку провадження.
Коли йдеться про свободу вираження поглядів та суспільний інтерес, то за загальним правилом, право політиків, високопосадовців та інших публічних осіб на недоторканість їхнього приватного життя є більш обмеженим порівняно із пересічними громадянами. Але як виміряти публічність?
Ігнорування правил зібрань поставила акції, заплановані організаторами, за межі закону як в частині узгодження часу і місця, так і щодо пропагування фашистських ідей, що принижують країну та націю.
Органи влади, в принципі, мали право виселити ромів, які незаконно займали муніципальну землю і не могли стверджувати, що вони мали законне очікування залишитися там.