Аналітичний огляд окремих рішень, ухвалених ЄСПЛ протягом січня 2019 року

Президент Спілки адвокатів України Олександр Дроздов, директор АБ «Дроздова та партнери» Олена Дроздова, спеціально для Вісника НААУ

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

15 Березня 2019
|
1 026
|

Аналітичний огляд окремих рішень, ухвалених ЄСПЛ протягом січня 2019 року

Стаття 1 (Зобов’язання поважати права людини) КЗПЛ

Рішення від 29.01.19 р. у справі «Guzelyurtlu та інші проти Кіпру і Туреччини» (заява №36925/07)

Заявниками були родичі трьох осіб, убитих у січні 2005 року на території Кіпру, яка була на той час підконтрольною кіпрському уряду. Підозрюваний у вчиненні злочину втік на територію Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК). Розслідування вбивства практично одночасно було розпочате на обох територіях — і Кіпру, і ТРПК, однак не принесло жодних результатів, оскільки уряди двох ворогуючих держав відмовлялися співпрацювати між собою. Так, існували проблеми з передачею доказів і екстрадицією підозрюваного. Турецька влада вимагала передачі всіх матері¬алів справи для продовження розслідування на своїй території, тоді як Кіпрський уряд вимагав у відповідь видачі винних для притягнення їх до відповідальності.

Заявники у 2007 році звернулися до ЄСПЛ із заявою про порушення ст. 13 КЗПЛ та ст. 2 КЗПЛ та скаржилися на відсутність ефективних засобів юридичного захисту.

Суд дійшов висновку, що мало місце порушення ст. 2 у процесуальному аспекті, аргументувавши свою позицію тим, що держави повинні були вживати всіх належних і можливих заходів щодо взаємної співпраці при проведенні досудового розслідування. ЄСПЛ визначив, що кроки, які були зроблені для співпраці з метою продовження розслідування, жодним чином не свідчили б про визнання Кіпром ТРПК. Так само дії, спрямовані на ефективне розслідування вбивства, не означали б для Туреччини визнання її суверенітету над північною частиною Кіпру. Також Суд звернув увагу на те, що уряди держав відверто ігнорували процесуальні вимоги один одного, і навіть сприяння Миротворчих сил ООН не допомогло державам-відповідачам досягнути якогось взаєморозуміння у цій конкретній ситуації. Це також не приводить до того, що Туреччина має визнаний міжнародною спільнотою суверенітет над Північним Кіпром. Небажання через політичні суперечності налагодити співпрацю призвели до того, що підозрюваних було звільнено. Саме через те, що уряди держав не змогли через існуючі між ними політичні протиріччя дійти згоди та координувати процес розслідування, то не було досягнуто справедливого результату. Колегія суддів визнала, що саме відсутність співпраці між урядами двох держав була порушенням процесуального аспекту ст. 2 Конвенції.

Аналітичний огляд окремих рішень, ухвалених ЄСПЛ протягом січня 2019 року (повний текст статті)
Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту